Мало є національних історій, в яких би власну еліту так затято виставляли за двері. Шляхті в «єдино правильному» українському минулому — виключно героїчному козацькому та знедоленому селянському — місця довгий час не знаходилося. А коли її присутність все ж помітили, далі як трохи за поріг особливо й не пустили. Відтак прийнявши спадок по ній — замки, церкви, книжки, академії, цінності — ми практично не знаємо, чим і як на щодень жили ті люди. Тож ця книжка — пропозиція знайомства з українською шляхтою, але на трохи незвичний спосіб, через розказування бувальщин із її життя, де вона постає не лише в парадному кунтуші, а різною — інколи в цілком пошарпаній домашній вдяганці. Це 105 історій про те, ким ті люди себе уважали, як сварилися та мирилися, як закохувалися та одружувалися, як затято відстоювали своє у суді та яким був той суд, врешті — були вони статистами й глядачами в історії, а чи її творцями, впертими й наполегливими у відстоюванні та розбудові свого.